Ось і все, ми уже відлітаєм!

Від школи, як від лагідної мами,
В життя доросле, в зоряну блакить,
Дев’ятий  клас наш журавлями,
На зустріч сонцю впевнено летить!

Життя   чудове й неперевершене. Проте є у ньому особливий і незабутній для кожного з нас час – роки юності, які ми безтурботно проводимо у школі. Адже саме у ній ми вчимось першим життєвим урокам, знаходимо вірних друзів і перше кохання.

     Але не встигнемо ми оглянутися як  щаслива шкільна пора швидко пролітає, і хочемо ми цього чи ні, а треба з дитинством прощатися.

     У добру путь випускає своїх вихованців   школа-інтернат «Джерело».

     За 9 років навчання всякого бувало: і перші двійки, і прогуляні уроки, і виклики батьків до школи, і злети та падіння. А сьогодні 14 випускників, вродливих і дорослих, трішечки сумних з трепетом у серці стають на шлях дорослості і  востаннє кажуть «спасибі» своїм вірним друзям-учителям, які давали поради та допомагали у тяжку хвилину.

   У залі панує тиша, усі погляди спрямовані на майбутню зміну, на випускників 2015 року.

   Скільки прозвучало на адресу випускників напутніх слів від гостей свята, класного керівника, але найбільш жаданими, мабуть, були слова найрідніших людей – батьків.  

   Пісні, сценки, танці, вірші,  – усе це створювало неймовірну атмосферу свята, радості і суму водночас. А неймовірний шкільний вальс закружляв у шаленому ритмі не лише випускників, а й усіх присутніх, які, дивлячись  на шалену молодість,   пригадали   свій випускний, свій вальс.

   

                         

                                             
А школа сміється
і сльози ковтає,
у світ виряджаючи нас.
Із неба, здається,
під ноги злітає,
кружляє шкільний наш вальс.

   Випускники пообіцяли   не забувати свій другий дім, своїх учителів та однокласників. І сподіваються, що цієї миті вони разом – не в останнє. Зі словами «ми вас не забудемо» діти  упевнено покрокували у нове щасливе, таке незвідане, але таке спокусливе доросле життя!