У
кожному суспільстві є свої неписані закони – звичаї, традиції, обряди, яких
часто дотримуються більш ревно, ніж законів у кодексах. Випробувані часом,
традиції стали невід'ємною
рисою нашого побуту, і ми їх часто виконуємо, не задумуючись, для чого і чому
так робимо, яке вони мають значення.
«Так
прийнято: « так робили наші батьки», «так за звичаєм», - такі пояснення ми
можемо почути, коли розпитуємо про ту чи іншу традицію, обряд. Заходячи в хату
– зніми шапку, йдучи на весілля – принеси хлібину, народжену дитину – охрести.
А чому?
Навіщо?
Поговорити і більше дізнатися про
традиції, звичаї, обрядовість українців вирішил наші випускники 9-Б класу, які
під керівництвом вчителя української мови і літератури Засоріної Ольги Володимирівни
підготували і провели вечорниці,щоб сприяти відродженню давніх українських
традицій. На посиденьки запросили учнів 5-11 класів.
Метою
заходу було: ознайомити учнів з різними традиціями нашого народу, розкрити їх
багатство і красу, зміцнювати почуття національної гордості, повагу до свого
народу, до його історичного минулого.
Ніщо так
не чарує дитячі душі і не залишається в глибинах пам'яті, а потім згадується протягом всього
життя, як безпосередня участь у традиційних народних святах, обрядах.
На наших
вечорницях було все як і колись: українська піч, українські страви, українські
народні пісні «Цвіте терен», «Ой на горі два дубки», «Ніч яка місячна», «Варенички»
у виконанні дівчат;, українські танці, конкурси, вірші.
Учні
намагалися передати атмосферу українських вечорниць. Назавжди залишиться в пам'яті дітей це свято.
Олекса
Воропай писав: «Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в один народ, в
одну націю».
Комментариев нет:
Отправить комментарий